Анотація. У статті запропоновано
теоретичний аналіз ролі образотворчого мистецтва у формуванні творчої та
всебічно розвиненої особистості. Розкрито важливість формування творчого мислення
засобами мистецтва, проаналізовано функції мистецтва (освітня, експресивна,
комунікативна, соціальна, терапевтично-діагностична) та описано їх влив на
розвиток особистості дитини-дошкільника. Зазначено, що освітня функція
мистецтва забезпечує розумовий розвиток дитини; мистецтво сприяє естетичному та
фізичному розвитку дошкільника, а також відіграє важливу роль у розвитку
комунікативних здібностей та сприяє формуванню самооцінки дитини.
«Творячи, ми творимо себе».
Ян Амос Коменський
Маленький дослідник
завжди стикається з візуальними повідомленнями: це фотографії на Facebook,
фотографії, які переглядаються в Інтернеті, на мобільних телефонах і зображення
на телебаченні. Кодом зображення також є дорожні знаки, інформаційні та графічні
посібники для побутової техніки. Ось чому так важливо, навіть необхідно,
забезпечити дитину засобами, які полегшать визнання та розуміння іміджевих
повідомлень та їх оцінку. Це дозволить їй ефективно використовувати код
зображення, зокрема у віртуальній реальності та виділити віртуальний світ з
реальног.
Саме творча
діяльність дозволяє дитині краще зрозуміти навколишній світ, світ речей,
природи і людей, взаємозв’язки між ними.
Завдяки цьому дитина будує своє місце у світі. Творча діяльність є проявом певного рівня розвитку, а також чинником,
що стимулює подальший розвиток дитини.
За відповідних
психолого-педагогічних умов у дітей під
час виконання різних видів діяльності інтенсивно розвивається синтетичне
сприймання простору і часу, образне мислення, творча уява – психічні процеси,
необхідні не лише дошкільнику, а й дорослій людині. Варто зазначити, що якщо ці
процеси не будуть належно сформовані в дошкільному віці, то надалі цю прогалину
буде важко заповнити, а то й зовсім неможливо. Адже недоліки розвитку в
дошкільному віці проявляються не тільки у шкільний період, а й у подальшому
житті людини.
За
словами Дж. П. Гілфорда, існує п'ять причин, чому слід розвивати творче
мислення:
1. Творчість є невід'ємною частиною
психічного здоров'я.
2. Це один з способів самореалізації,
він допомагає розвивати творчі можливості людини.
3. Допомагає досягти кращих
результатів у навчальному процесі.
4. Творчість є необхідною умовою
успіху, навіть в найпростіших завданнях.
5. Вона відіграє велику роль у соціально-економічному
розвитку.
У
процесі створення зображення дитини формуються спостережливість, естетичне
сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає
можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до
навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити
його у творах мистецтва.
Творчість
дошкільника нерозривно пов’язана з роботою уяви, пізнавальною й практичною
діяльністю. Ще В.О. Сухомлинський стверджував: витоки здібностей і обдарування
дітей – на кінчиках їхніх пальців. Іншими словами, чим більше майстерності в
дитячій руці, тим розумніша дитина. Для дитини малюнок, як зазначає О. Дронова,
є формою й засобом комунікації з іншими людьми та однолітками, її
самовираження, самоствердження, а також картиною світу. Для батьків дитини
малюнок – певний шлях до порозуміння з нею, до гармонізації родинних стосунків.
Для фахівців у галузі дошкільної освіти (педагогів та психологів), дитячий
малюнок – це своєрідна матриця внутрішнього світу, розвиток всі віх сфер
особистості дитини, її соціалізації, «Я – концепції». Сучасні підходи до цього
визначаються діагностичними корекційно-розвивальними і арт-терапевтичними
можливостями малювання, яке потенційно слугує сенсомоторному розвитку,
соціалізації дитини, гармонізації її стосунків із соціумом, збереженню здоров’я
та розвитку особистісних сфер: інтелектуальної, емоційно-чуттєвої, мотивів і
потреб, соціально-комунікативної, ціннісної та ін.
Таким чином, образотворче мистецтво, виконуючи такі функції,
як освітня, експресивна, комунікативна, соціальна, терапевтично-діагностична, відіграє
надзвичайно важливу роль у розвитку дошкільника.
1.
Освітня функція мистецтва забезпечує розумовий
розвиток дитини. Спостереження за творами мистецтва є ефективним способом
для заохочення дитини до художньої діяльності. Освітня функція художнього
творіння пов'язана з освітнім впливом мистецтва, оскільки вплив творчості підтримує
когнітивний розвиток дитини. Це полегшує розуміння просторових та колористичних
відносин, розвиває здатність відтворювати форми. Також образотворча діяльність
тісно пов’язана із пізнанням навколишнього середовища. Діти відтворюють у
малюнку, ліпленні, аплікації те, що раніше сприйняли, з чим вони вже знайомі.
Здебільшого, роботи створюються за уявленням або з пам’яті. Слід зазначити, що
ці види діяльності потребують розвитку зорової та зорово-моторної пам’яті,
утворення виразних зорових уявлень, що стимулює роботу уяви. Багато про що діти
дізнаються із розповідей, художньої літератури і повинні виразно уявити собі
те, про що дізнаються через слово, образи літератури, а нерідко й самі
вигадують теми і сюжети для малюнків. Отож, у процесі мистецької діяльності
уточнюються уявлення дітей про властивості та якості предметів. У цьому беруть
участь зір, дотик, рухи рук.
Кожен
вид зображуваної діяльності, крім загального естетичного впливу, має свій
специфічний вплив на дитину. Наприклад, малювання впливає на розвиток відчуття
кольору, вчить бачити красу у поєднання
різних кольорів та відтінків. Ліплення впливає на розвиток відчуття форми.
Дошкільник реально відчуває шматок глини, солоного тіста чи пластиліну, може
змінити його, самостійно надавши йому потрібну форму. Аплікація, в свою чергу,
підводить малюка до узагальнення форми і вираження її за допомогою силуету.
Конструювання допомагає навчити дитину поєднанню різноманітних об’ємів і форм,
що сприяє кращому розвитку конструктивної творчості .
Отож,
за умови дотримання всіх психолого-педагогічних вимог на заняттях з
образотворчого мистецтва у дітей, розвиваються їх творчі здібності, що є одним
із найважливіших завдань естетичного виховання.
Отож,
образотворча діяльність сприяє розумовому вихованню та розвиткові
наочно-образного мислення.
2. Мистецтво сприяє естетичному розвитку дошкільника. Відомо, що малювання є
найважливішим засобом естетичного виховання. Ще художники Давньої Греції
вважали, що навчання малювання необхідно не тільки для багатьох практичних
ремесел, але і є важливим для загальної освіти і виховання. Специфіка занять з
малювання, ліплення, аплікації та конструювання дають широкі можливості для
пізнання прекрасного, розвитку у дітей емоційно-естетичного відношення до
реальності. Образотворча діяльність показує світ реально існуючої краси, формує
переконання, естетичний смак, впливає на поведінку.
Кожен
вид зображуваної діяльності, крім загального естетичного впливу, має свій
специфічний вплив на дитину. Наприклад, малювання впливає на розвиток відчуття
кольору, вчить бачити красу у поєднання
різних кольорів та відтінків. Ліплення впливає на розвиток відчуття форми.
Дошкільник реально відчуває шматок глини, солоного тіста чи пластиліну, може
змінити його, самостійно надавши йому потрібну форму. Аплікація, в свою чергу,
підводить малюка до узагальнення форми і вираження її за допомогою силуету.
Конструювання допомагає навчити дитину поєднанню різноманітних об’ємів і форм,
що сприяє кращому розвитку конструктивної творчості.
Отож,
за умови дотримання всіх психолого-педагогічних вимог на заняттях з
образотворчого мистецтва у дітей, розвиваються їх творчі здібності, що є одним
із найважливіших завдань естетичного виховання.
3. Фізичний
розвиток. Для створення малюнка, ліплення, аплікації потрібно виявити
зусилля, докласти праці, оволодіти навичками користування ножицями,олівцем і
пензлем, солоним тістом і пластиліном. Правильне користування цими матеріалами
та інструментами вимагає певної затрати фізичних сил, трудових зусиль і
навичок. Засвоєння вмінь і навичок пов’язане із розвитком таких вольових
якостей як увага, наполегливість,
витримка. У дітей виховується вміння працювати, досягати бажаних результатів.
Дослідники зазначають, що в процесі творчості
(під час малювання, ліплення, аплікації)
у дітей активно формується зорова пам'ять, розвивається дрібна моторика
кисті,пальців рук, що необхідно для подальшого навчання письма у школі. Також
під час занять виробляється правильна навчальна постава, оскільки образотворча
діяльність майже завжди пов’язана із статичним положенням і певною визначеною
позою.
Важливою
є також участь малят у підготовці до занять і прибиранні після них – це
допомагає закріпленню навичок акуратності, привчає до чистоти і порядку. В
образотворчій діяльності поєднується розумова і фізична активність. Ця
діяльність є засобом розвитку свідомості, цілеспрямованості і самостійності у
виконанні роботи, наполегливості, уміння довести справу до кінця, акуратності,
уміння зайнятись корисною справою .
4. Соціальна функція мистецтва і духовно-моральний
розвиток дитини. Мистецтво також відіграє важливу соціальну функцію. Малюк,
представляючи у своїх творах різних людей, їхні стосунки і ролі, в яких вони
з'являються, навчається називати і визнавати їх. Завдяки цьому дитина збагачує
знання про соціальні відносини в цілому, а також про стосунки з близькими,
однолітками та дорослими. Варто поговорити з дитиною про представлені ситуації,
міжособистісні відносини між людьми, зображеними на малюнку.
Сучасне бурхливе
навколишнє життя дає дітям багато вражень, які потім, як у дзеркалі, знаходять
відображення у дитячих малюнках, аплікаціях, ліпленні. Роботи дітей набувають
зацікавленого, активного, емоційного характеру. Образотворча діяльність може
бути використана для виховання любові до
усього кращого, справедливого, для поглиблення тих почуттів, які у них
виникають. У процесі творчості дитина знову пригадує ті явища і події, які хоче
передати, знову переживає ті почуття, які були викликані даною подією. Якою б
простою й недосконалою була робота дитини, вона цінна тим, що зберігає в собі
задуми, прагнення, почуття маленького митця.
5.
Комунікативна функція мистецтва і
самовираження дитини в малюнку. Майже з самого початку людського життя
мистецтво також було функцією спілкування, що дозволяє виражати та передавати зміст,
який не може бути переданий усно. Це є важливим засобом комунікації для людей,
які не мають мови або освоєних його в обмеженому вигляді: хворі, інваліди, а й
діти. Функція зв'язку також пов'язана з проекцією, пов'язаною з дизайном емоцій
та бажань. Для педагогів, психологів чи батьків це може бути першим важливим
натяком на стан або проблеми дитини.
6.
Діагностично-терапевтична функція мистецтва забезпечує особистісний
розвиток дитини. Художня робота дитини надає безцінні діагностичні дані.
Спосіб подачі фігури сім'ї, місце розташування малюка проти однолітків найбільш
часто обговорюються педагогами і психологами і є цінною підказкою щодо
функціонування дитини. Дошкільнятам дуже важко говорити про свої проблеми та
емоції. З одного боку, це пов'язано з проблемами розпізнавання та називання
емоцій, а з іншого - з почуттям сорому. Тому часто, уявляючи складну ситуацію,
власну поведінку або почуття, дітям намалювати набагато легше, ніж про це
говорити. Дошкільники, як правило, не мають достатнього словника, щоб вільно і
точно розповісти свої емоції та почуття. Графічне подання стає альтернативою
словесному вираженню.
Окрім
цього, під час заняття з образотворчої діяльності у дитини розвивається чутливість,
спостережливість, фантазія, уява, пам'ять та концентрація, контроль власної
уваги і самооцінка.
Консультація для батьків:
"Залучення дітей до мистецтва в умовах сім'ї "
Чи згодні ви з тим, що здатність сприймати прекрасне - великий дарунок природи нам, людям? Мистецтво читати і слухати потребує емоційного розвитку, культурної підготовленості. Говорячи про естетичне виховання, ми уявляємо своїх дітей в художніх студіях, музичних і танцювальних школах, де вони навчаються музики і співів, танців і малювання, пишуть вірші і грають у самодіяльних спектаклях. Людина не може прожити життя без. мистецтва, цієї необхідної для неї форми емоційного вираження світу і себе в світі. А як вдома, в умовах сім'ї прилучати дітей до мистецтва?
Ми скаржимося, що діти слухають чужу музику, а не вітчизняну. А чи маємо вдома записи і платівки народних хорів, фольклорних та інструментальних колективів? Коли були на шевченківському вечорі? Як ставимося до рідної мови і культури іншого народу, з яким живемо поряд? З якого віку мистецтво може впливати на дитину? Наука, літературознавство, психологія пропонують простий дослід. Запитаймо у своєї пам'яті. І вона підкаже кожному з нас, дорослих, пісню нашого дитинства чи вірш, що зворушив наше серце, чи книжку, якою зачитувалися, забувши про обіцянку вчасно лягти спати. Або материну казку, зігріту народною мудрістю і поезією? Пам'ятаєте, як була стривожена ваша уява? Дитячому серцю стало раптом тісно у грудях від нестерпної жаги діяти, від щемливої журби, від гніву протесту або щастя перемоги. Це наші перші зустрічі з мистецтвом. Вони безпомилково проторували шлях до серця, до почуттів, а через них - до свідомості. І це був не тільки початок пізнання світу, а й самовизначення у ньому. Нерідко ми, дорослі, в побуті, в родині забуваємо про те, яка чутлива і сприйнятлива свідомість дитини. А вона закарбовує впливи в наймолодшому віці. Педагоги, психологи, письменники вважають, що виховання дитини починається з першої казки, з першої пісеньки. Знайомлячи наших дітей з перлинами народної творчості - піснями, казками, приповідками, билинами, творами майстрів мистецтва, ми передаємо їм ключ до поетичного відкриття світу. Літературу та інші види мистецтва ми називаємо джерелом радощів і натхнення. Разом з тим це також джерело ідейного виховання. Завдяки своєму особливому, складному, повному вражаючих відкриттів світу мистецтво веде наших дітей у велике життя. І розбуджені ним почуття ставлять юних перед необхідністю і можливістю робити перші самостійні моральні оцінки: що добре і що погано. Дуже важливо залучати дитину до танців, балету: по-перше, в дитини пробудиться потяг до пластичного самовираження, а по-друге, діти своїми очима побачать улюблених героїв в атмосфері «чарівної музики», «почують» мову хореографії. Дуже важливо, щоб удома вони імітували в музичному супроводі рухи звіряток, політ різних комах. Вправ такого типу батьки можуть придумати багато. Заняття з дітьми слід починати якомога раніше. Головне, щоб малюки багато рухалися під музику. Запропонуйте їм зобразити героїв улюблених книжок, попросіть пояснити, чому вони обирають саме такі рухи. Хай діти імпровізують, створіть їм такі умови, щоб вони почувалися абсолютно вільно. Позитивні результати будуть помітні через кілька занять. Чимало можливостей в залученні дітей до мистецтва надає підтримка їхніх інтересів, зокрема хобі. Одним з них може бути колекціонування.
Мільйони хлопчиків і дівчаток колекціонують якісь предмети. Найчастіше це марки, значки, листівки, монети. Колекціонування посіло одне з найперших місць серед інших різноманітних захоплень наших дітей у вільний час. Часто й педагоги, й батьки не надають серйозного значення цьому масовому захопленню, а іноді просто про це й не знають. Колекціонування це цілеспрямоване збирання, систематизація і вивчення предметів матеріальної культури або об'єктів навколишньої природи і оформлення їх у колекцію. Це - справа надзвичайно захоплююча, а разом з тим серйозна, копітка й складна. Неможливо зібрати всі марки, всі монети. Це нездійсненне. Важливо не що збирати, а як і для чого. Без вас, батьки, діти в цьому не розберуться, і тоді невинне дивацтво може виховати скнару і нагромаджувача. Діти - запеклі покупці, міняли і збирачі. Не осуджуймо їхні прагнення. Збирачі - найщасливіші люди. Так вважав мудрий поет Гете. З цим не можна не погодитися: у справжніх колекціонерів не буває нещасливих днів. Настає дивний час, коли в дитині прокидається колекціонер-дослідник і вона відкриває себе, як відкривають засипані міста, острови в океані. Діти збирають ґудзики й черепашки, екслібриси й листівки, фантики і солдатиків, камінці й пташине пір'я. Про багато несподіваного можна довідатися завдяки збиранню цих дрібниць: вузький інтерес в одній галузі, як це не парадоксально, забезпечує широкий горизонт знань. Хобі наших дітей робить їхнє життя цікавішим, а використання вільного часу - розумним і цілеспрямованим. Колекціонування дає різноманітні практичні навички. Колекціонери не знають самотності. І це теж одна з найщасливіших сторін їхнього життя. Кожний аматор-колекціонер підтвердить: загальне захоплення зближує людей, ламає вікові, службові й професійні бар'єри, дарує дружбу і взаємовиручку.
"Шляхи підвищення інтересу
дітей до малювання".
Опанування нетрадиційними техніками
малювання дає змогу маленькому художнику
відійти
від предметного зображення, виразити в малюнку свої почуття й емоції, дарує
свободу
діяльності, вселяє впевненість дітей у своїх силах. Володіючи різними
техніками
зображення предмета, діти отримують можливість вибору, що сприяє
розвитку
творчих здібностей, обдарувань дошкільників.
Часто діти на заняттях із зображувальної
діяльності та під час вільної творчості,
бояться
малювати звичайними способами, оскільки їм здається, ніби вони не вміють
малювати,
що в них нічого не вийде. Особливо це помітно в середній та старшій
групах,
де навички зображувальної діяльності у дітей розвинені ще слабко,
формотворчі
рухи сформовані недостатньо.
На основі освітньої Програми для дітей від
двох до семи років «Дитина» Л. Шульга
розробила
систему роботи по викорипо використанню на заняттях з образотворчого
мистецтва
нетрадиційних технік та матеріалів, яка буде сприяти розвитку творчих
здібностей
дошкільників.
Завдання навчальної діяльності:
·
сприяти розвитку
творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва з використанням
нетрадиційних технік; розширювати уявлення дітей про нетрадиційні техніки
малювання;
·
виявляти і
розвивати творчий потенціал кожної дитини до сприймання і відтворення
українського декоративного, сюжетного, предметного малювання;
·
формувати
інтерес до образотворчого мистецтва та нетрадиційних технік;
·
розвивати
здатність бачити світ очима художників, помічати і творити красу;
·
формувати
естетичне ставлення до навколишньої дійсності.
Тож педагоги замислилися над тим, яким
чином можна підвищити інтерес
дошкільників
до малювання. Як відійти від звичних пензликів і олівців та спробувати
використовувати
інші зображувальні матеріали та способи малювання. Тому
запропонували
застосовувати на заняттях і в повсякденній діяльності дошкільників
нетрадиційні
техніки малювання й дійшли висновку, що така діяльність надзвичайно
захоплює
й дивує дітей. Вони охоче беруться освоювати нові художні матеріали,
готові
по декілька разів повторювати ту чи ту дію. І що ліпше дається дія, то з
більшим
задоволенням діти її повторюють, ніби демонструючи свій успіх, радість,
привертаючи
увагу дорослого до своїх досягнень.
Особлива
цінність цих технік полягає в тому, що вони дають дітям змогу швидко
досягти бажаного
результату діяльності, реалізувати власний творчий задум.
ЗВЕРНІТЬ
УВАГУ!
У спільній з дітьми діяльності дорослий сам має бути творцем,
щоразу
по-новому розв’язуючи вже відомі дітям завдання. Це дає змогу дошкільникам
зрозуміти,
що ті самі завдання і проблеми можна розв’язувати різними способами.
Ніщо так не об’єднує дитячий колектив,
як спільна творча діяльність, у якій бере
участь
вся група. Одним з видів такої діяльності дітей і педагога є створення
колективної
творчої роботи, значимої для всіх, за допомогою будь-якої
нетрадиційної
техніки малювання.
Для
занять із дітьми можна використовувати численні й різноманітні зображувальні
матеріали
(бусини, ґудзики, піря, бантики, вироби в техніці ори гамі тощо) та аркуші
паперу
різної форми, фактури й кольору. Головне, щоб зображувальні засоби зовні
були
яскравими й привабливими для дітей.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дуже важливо, щоб кожна
дитина мала змогу самостійно
обрати ті засоби
для зображувальної діяльності, які їй найбільше припали до смаку. За
таких умов у дітей не формується шаблонний, заданий спосіб дій.
Педагоги
постійно урізноманітнюють колір і фактуру паперу, бо саме це істотно
впливає
на виразність малюнка і потребує від дітей щоразу добирати нові засоби для
малювання,
продумувати колорит майбутнього твору, не чекаючи готового рішення.
Результат роботи кожної дитини залежить
від її зацікавленості. Саме тому так
важливо
використовувати додаткові стимули: ігри, сюрпризні моменти, прохання
дорослого
про допомогу, музичний супровід, мультимедійні засоби.
Анкети для батьків
https://forms.gle/12xthnqMcg93uz2MA
https://forms.gle/FiL5ML2fYM2qS6pm6
Немає коментарів:
Дописати коментар